Петро Ніщинський

Петро Ніщинський (А) – видатний подільський композитор, що народився у селі Неменка (Іллінецький район Вінницької області). Навчання проходив у Київській духовній семінарії, а в 1856 році закінчив Афінський університет, згодом здобув ступінь магістра наук. Повернувшись на Батьківщину, займався викладанням у Петербурзі, Одесі, Бердянську. В 1880 році Ніщинський повертається на Вінниччину, у Ворошилівку (нині Тиврівський район), де й помирає вже у 1896 році, гостюючи у своєї доньки. На жаль, ні точну дату народження, ні більшість біографічних даних видатного композитора не збереглося. Життя Ніщинського припало на період, коли у українців в більшості випадків не було навіть можливості вийти в люди; він є своєрідним феноменом Вінниччини з багатогранною, проте невивченою творчістю. Відомо, що Ніщинський як викладач та композитор цікавився збиранням та обробкою українських народних пісень. Від перетворював їх на твори, що виконувалися багатьма колективами. До цих композицій належать переспіви пісень "Байда", "Ой, гук, мати, гук". Саме Ніщинський в 1875 році створив музичну картину "Вечорниці". Саме цей твір, вставна сцена до вистави "Назар Стодоля", подарував Ніщинському славу. Його прекрасне творіння "Закувала та сива зозуля" (А), виконане чоловічим хором, донині зберігає свою популярність.